- лицарський
- [ли/царс'кией і лиеца/рс'кией]
м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
лицарський
Смотреть что такое "лицарський" в других словарях:
лицарський — а, е. 1) іст. Стос. до лицаря. 2) перен. Вихований і підкреслено чемний; благородний (у 1 знач.). Лицарський вчинок … Український тлумачний словник
лицарський — прикметник … Орфографічний словник української мови
хрборницький — лицарський … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
увічливий — ввічливий 1) (який дотримується правил пристойности, виявляє уважність, люб язність), чемний, вихований, ґречний, коректний, делікатний, уважний, привітний, привітливий, шанобливий, люб язний, поштивий; ґалантний, лицарський, послужливий,… … Словник синонімів української мови
емблема — и, ж. 1) Умовне, символічне зображення якого небудь поняття, ідеї. 2) Лицарський герб. 3) Знак роду військ, виду спорту тощо … Український тлумачний словник
іоанніти — ів, мн. Духовно лицарський католицький орден святого Іоанна, чиєю метою було обслуговування госпіталів, де лікувалися прочани … Український тлумачний словник
ливонський — а, е, іст. Прикм. до ливонці. Ливонські лицарі. •• Ливо/нський о/рден німецький духовно лицарський орден, що виник у 13 ст. в Ливонії … Український тлумачний словник
мальтійський — а, е. Стос. до мальтійців і Мальти. •• Мальті/йська гаря/чка те саме, що бруцельо/з. Мальті/йський о/рден духовно лицарський орден, що з 1530 р. розташувався на о. Мальта (звідси й назва) … Український тлумачний словник
шляхетний — I 1) (який вирізняється високими моральними якостями, керується високими принципами тощо); великодушний (який має прекрасні душевні якості, доброзичливість) Пор. порядний I, 1), чесний I, 1) 2) (про вчинки, поведінку, переконання тощо який… … Словник синонімів української мови
